Опис досвіду.

«Впровадження інноваційних технологій

як ефективний шлях розвитку творчого потенціалу учнів

на уроках російської мови і зарубіжної літератури»

«Те, що я чую, я забуваю.

Те, що я бачу, я пам’ятаю.

Якщо я чую, бачу, обговорюю, й роблю,

Я здобуваю знання і навички.

Якщо я передаю знання і досвід іншим,

Я стаю майстром»

Інновація відрізняє лідера від наздоганяючого

Стів Джобсон

Актуальність досвіду. Творча особистість в усі періоди розвитку суспільства вважалася одним з найголовніших його досягнень, адже без неї неможливий був би рух вперед до дальшого прогресу. Наш час вимагає людей компетентних, відповідальних, здатних мислити неординарно і приймати нестандартні рішення. Сучасне українське суспільство характеризується швидкими змінами в усіх сферах життя і потребує творчих людей в усіх галузях людської діяльності, і саме тому проблема створення умов для виявлення і розвитку творчого потенціалу кожної особистості є однією з найбільш актуальних і невідкладних у своєму вирішенні. Актуальність теми зумовлена часом, у якому ми живемо. Інноваційні технології мають сьогодні пріоритетне значення саме вони відіграють одну із ключових ролей у вихованні підростаючого покоління, людей нової генерації, які здатні жити і творчо діяти у мінливих умовах. Творча людина спроможна по-справжньому керувати майбутнім, лише така особистість може впевнено подивитися в обличчя новизни. Упроваджуються нові форми спілкування: через електронну пошту, відеоконференцї.

Сутність досвіду полягає у впровадженні інноваційних технологій та методів навчання на уроках російської мови і зарубіжної літератури та в позаурочний час.

Ідея досвіду допомагає підняти на новий рівень освоєння навчального матеріалу, підвищити продуктивність навчальної праці дитини, виявлення її індивідуальності, самоствердження шляхом активізації пізнавальної діяльності, розвитку творчого потенціалу, прагненням учнів до знань. Досвід акцентований на допомогу учневі знайти себе в житті, створити умови для виконання й розвитку її обдарованості.

Досвід роботи показує, що використання у процесі співпраці інтерактивних форм викладання мови і літератури створює прекрасні умови для реалізації креативного потенціалу учня, стимулює самостійну творчу діяльність, дає змогу повніше використовувати потенціал особистості.

Теоретичною базою досвіду є дослідження вітчизняних та зарубіжних вчених з проблем технологізації освітнього процесу.

Результативність: підвищився інтерес до вивчення предмета, збільшилась кількість бажаючих взяти участь у різних конкурсах, зросла якість знань, збільшилась кількість дослідницьких робіт. Учні школи постійно займають призові місця на олімпіадах, конкурсах, захисті робіт МАН.

Ефективність досвіду: швидкий доступ до матеріалу, раціональне збереження часу, використання інтерактивних технологій, інтенсифікація, естетизація навчання, ефективний обмін досвідом.

Ні для кого не секрет, що запорукою успішного навчання є глибока зацікавленість учнів тим чи іншим предметом. Тому і намагаюся всіма доступними засобами використання інноваційних технологій навчання (мультимедійних, методу проектів, прийомів інтерактивного навчання) зацікавити учнів на уроках матеріалом, яким потрібно оволодіти. Систематичне використання інноваційних форм роботи дає змогу педагогу навчити учнів вчитися.

Будь яка творчість базується на знанні предмету. Моє завдання пояснити учням усі проблемні моменти, які можуть виникнути під час творчої діяльності — використання Інтернету, Інтерактивних та мультимедійних навчальних блоків сервісу LearningApps, електронних підручників, енциклопедій та інше. Головне, щоб учні були зацікавлені у отриманні кінцевого результату.

Застосування інтерактивних методів налаштовує школярів на сприймання мистецького явища в єдності форми й змісту, використання елементів мотивного аналізу зосереджує увагу на основних і периферійних мотивах твору, жанровій формі, образі оповідача, відкритому фіналі, філософському підтексті, особливостях подання нового типу героя, психологізмі, художньому часі та просторі. При вивченні роману «Анна Кареніна» Толстого Л.М. ефективна рольова гра «Дослідник» учень виконує випереджальне завдання: дослідити виникнення питання «сім’ї»; «Учні – герої роману» - Коли б я був Кареніним.., - Коли б я була Доллі…, - На місці Анни…, або «Інтерв’ю» для характеристики героя твору. Рольова гра. «Психологи» Зустріч з Гобсеком (інтерв’ю). Робота над деталями портрету. Складають «Портфоліо героя». Група «мистецтвознавці» представляють ілюстрації багатьох художників, на яких зображений герой. Група «аналітики» і «літературознавці» дознаються, що робить твір актуальним у всі часи. Анкета героя твору(до уроку Е.Портер «Полліанна». Дидактична гра «Упізнай героя!». https://learningapps.org/3133228

Персоніфікація можливостей морального вибору (за романом А.Камю) https://learningapps.org/3156025

(Мої роботи і учнів на сайті і в особистом кабінеті Learning Apps)

https://learningapps.org/user/Натали%20-Тата

Для кращого розуміння літературного твору, для його критичного осмислення використовую методи «Обери позицію» (“У якій родині я б хотів виховуватись: у родині Левіних чи у родині Вронських ? Особливо звернути увагу на відношення до матері ", 10 клас), інтерактивну вправу «Мікрофон»(«Я очікую від цього уроку…»; «Цей урок навчить мене…». Узагальнення на презентації.

Цікаві і такі прийоми як «Перевтілення». Перетворіть Хлопчика-Зірку (5клас), або Скруджа(6 клас) на іншу символічну фігуру. А для підсумків уроку даю завдання скласти сенкан або гранування(словникових павутинок до того чи іншого слова). Під час вивчення твору «Жага до життя»- прийом «Спільний проект»- результат: заочна екскурсія, слайд-шоу. «Синтез думок» при вивченні «Маленького принца». До вподоби мені роль під час дискусії-пошуку істини, викликати учнів на полеміку, поставити такі запитання та завдання, які б вели до самостійного пошуку істини, забезпечували підтримку всім учасникам дискусії. А для порівняння і зіставлення персонажів використовую діаграму Вена.

Отже, інноваційні технології активізують розумову діяльність учнів, сприяють зацікавленню предметом, розвивають логіку та критичне мислення.

Технологія досвіду.

Вивчення досвіду вітчизняних методистів і практиків – О. Ісаєвої, С. Сафарян, І. Тригуб, Л. Богдан, Н. Химери спонукало мене до розроблення й використання мультимедійних додатків до уроків та позакласних заходів. За допомогою програми «PowerPoint» розроблено цикл уроків – презентацій: М.Булгаков «Трагізм долі митця в романі М.А. Булгакова «Майстер і Маргарита»; О.Бальзак “Влада золота та її філософія в повісті «Гобсек». (Додаток 1) 

Неоднозначність образу Гобсека – «філософа й скнари», засоби його характеристики»; «Коли душа у владі грошей ...»; урок-дослідження за повістю О. де Бальзака «Гобсек»; http://shishman.ucoz.com/load/prezentaciji/11

«Чоловік-гора… Який він?» Інтегрований урок (Дж. Світ «Мандри Гуллівера»,http://shishman.ucoz.com/load/literatura/integrovanij_urok_cholovik_gora_jakij_vin/6-1-0-14

«В пошуках щастя» Людина: трунар чи творець? (А.П.Чехов «Ротшильдова скрипка»),

http://shishman.ucoz.com/load/robotumoihychniv/v_poshukakh_shhastja/8-1-0-94

«Українське чаклунство в творах М. Гоголя», http://shishman.ucoz.com/load/literatura/virtualna_ekskursija/6-1-0-93

«Світ дорослих очима Маленького принца», http://shishman.ucoz.com/load/robotumoihychniv/proekt/8-1-0-37

«Байка у світовій літературі», Інтегрований урок за новелою «Перевтілення» Ф.Кафки, «Сюрреалізм-це я»(творча майстерня), Елеонор Портер «Полліанна». Щирість, мужність і оптимізм героїні твору, її вплив на життя міста. Полліанна та її друзі. (Додаток 2) та ін.

Педагоги виділяють такі основні форми та методи організації пошуково-дослідницької діяльності:

1) проблемне навчання (проблемна лекція, бесіда, проблемні запитання);

2)евристична бесіда;

3)дидактичн ігри;

4)експеримент;

5)дослідження;

6)проекти;

7)дискусія;

8)консультації в групах; групове навчання;

9)самостійна робота;

10)аналіз твору та його компонентів;

11)компаративний аналіз;

12)інтеграція.

Перелічені форми та методи використовую як елемент уроку. Відповідно до їх використання на уроці можна назвати форми уроків, що сприяють розвитку пошуково-дослідницьких навичок учнів:

урок-дискусія; урок-діалог; урок-дослідження; лабораторна робота (практична); «круглий стіл»; урок компаративного аналізу; інтегрований урок; семінар; конференція; урок-подорож; урок-конкурс; брейн-ринг; урок - екскурсія тощо.

Починаючи з 9 класу, об'єдную учнів в літературно - дослідницькі групи, кожна з яких отримує певне випереджальне завдання, науковий проект. Така форма роботи сприяє розвитку полікультурних та інформаційних компетентностей школярів.

Підготовка подібних уроків потребує багато часу, проте їхні переваги перед традиційними формами викладу навчального матеріалу очевидні. Серед них:

робота в комп'ютерному класі викликає інтерес учнів;

з’являється можливість використання великої кількості якісної, кольорової наочності;

зростає інформаційна насиченість заняття;

задіюються і слухова, і зорова пам'ять школярів;

розвивається їхнє асоціативне мислення;

підвищується ефективність використання навчального часу;

відбувається інтенсифікація навчального процесу;

учні знайомляться з кращими зразками живопису, скульптури, архітектури;

ефективно здійснюються між предметні зв'язки: література — мистецтво — історія — географія;

розширюється світогляд школярів;

обсяговий матеріал подається лаконічно, чітко, яскраво, сучасно, з використанням анімації. За визначенням О.Ісаєвої, використання комп'ютер них технологій сприяє реалізації на уроці таких дидактичних функцій: пізнавальна, розвивальна, дослідницька, тренувальна, діагностична, комунікативна. Впровадження комп'ютерних програм ефективно поєднується з іншими інноваційними технологіями, зокрема такими, як проектна діяльність, методика критичного мислення, а також з багатьма поширеними нині формами і прийомами навчання школярів, а саме: лекція, робота з епіграфом, постановка проблемного запитання, робота в парах, мікрофон, мозковий штурм, складання сенкана, аналіз схем, таблиць, зіставлення ілюстрацій з художнім твором, характеристика літературного персонажа, аналіз ілюстративного матеріалу, евристична бесіда, робота з текстом літературного твору, самостійна робота учнів, випереджальні домашні завдання, літературні повідомлення, створення власного проекту, творчий переказ, робота з літературознавчими поняттями тощо. Якщо є діти, котрі не можуть швидко зорієнтуватись, у класі знаходиться безліч бажаючих назвати слово-перепустку для них, що формує почуття взаємодопомоги); - прийоми "гранування", "вільне письмо";

- проблемні запитання (наприклад, "Коли слабкий стає сильним?");

- пошук ключових слів у формулюванні теми;

- прийом відновлення порушеної послідовності (для перевірки знання учнями структури тексту художнього твору, а також фактів життєвого шляху письменника чи літературного героя);

- літературні диктанти (як на перевірку знання тексту, так і на уміння логічно мислити);

- розгадування кросвордів;

- відповіді на запитання вікторини. http://shishman.ucoz.com/load/literatura/viktorina/6-1-0-121

Старшим підліткам притаманне "сприйняття літературного твору лише у співвіднесенні з власним внутрішнім світом". Це час у розвитку дитини, коли дуже важливо не підмінити аналіз твору "аналізом власних переживань" . Тут важливо сфокусувати увагу учня на проблемних запитаннях і шляхах їхніх вирішень. Із цією метою доцільно використовувати, окрім наведених вище, такі види роботи:

- "мозковий штурм";

- "дерево рішень" (порушення проблеми й обговорення варіантів рішень, з'ясування можливих позитивних і негативних наслідків);

розігрування ситуації за ролями.

У період ранньої юності спостерігається дистанційований тип сприйняття, коли учень уже розрізняє власну моральну площину поведінки і певну умовність, створену уявою письменника. Щоб залучити його до сприйняття морального досвіду людства через літературний твір, допомогти зрозуміти причини і наслідки буття, необхідна поглиблена робота з різними видами контексту. Зростає значення пошукової діяльності. На думку О. Ісаєвої, метою цієї діяльності є "...розвинути певні вміння та навички, потрібні для вирішення нестандартних завдань, навчити самостійному дослідженню..." . Тому до описаних вище видів роботи додаються такі:

- зіставлення аргументів (групи учнів презентують дібрану інформацію про бачення проблеми з різних точок зору. Наприк­лад: Чичиков — "подлец и приобретатель" чи зразок у веденні бізнесу?):

- зіставлення образів-типів (образ лихваря у Бальзака, Пушкіна, Мольєра, Карпенка-Карого);

- порівняння твору з його екранізацією, постановкою на сцені.

Широко використовую ігрові методи навчання і виховання, які впливають і на пізнавальну, і на емоційно-особистісну сферу учнів. Ігри розвивають увагу, пам'ять, уяву, вміння знаходити залежності та закономірності, класифікувати та систематизувати матеріал, знаходити помилки. Застосовуючи ігрові моменти, реалізую дидактичний принцип зацікавленості. Гра може бути складовою уроку або окремим уроком. Результативним є використання на уроках пізнавальних та рольових ігор, зокрема таких:

-прес-конференція;

- за опорними словами і датами відновити біографію письменника;

- розташувати слова в логічній послідовності;

-«Четвертий зайвий»: знайти зайве слово і пояснити свою думку;

-«Упізнай автора»: відгадати ім'я автора за допомогою підказок;

https://learningapps.org/3156025

-«Хто це?»: за цитатою впізнати літературного героя;(Додаток 2)

-«Виправ помилку утвердженні»;

- літературна вікторина;

- інтерв’ю з письменником, літературним героєм;

- «Замороки із бочки»:

- конкурс декламаторів;

- «Хто більше»: учні, працюючи в парах або групах, записують позитивні чи негативні якості героя;

- «Стрілки»: з'єднати стрілками імена персонажів і властиві їм риси характеру;

- «Вислови власну думку»: учні ланцюжком висловлюють своє ставлення до героя чи літературного твору .

Для залучення учнів до активної співпраці широко застосовую діалог, даю завдання, які вимагають мобілізації інтелектуальних зусиль, пам'яті, уваги, спостережливості, а також уміння логічно мислити. Прикладом, під час вивчення роману Дж. Свіфта "Мандри Гуллівера" шестикласники не лише підготували кросворди, вікторин ілюстрації до твору, опрацювали текст мовою оригінал) й провели, заповнюючи таблицю "Ліліпутія — Англія XVIII століття", паралель між героями Свіфта і реальними особами і подіями, які мали місце в англійському суспільстві зазначеного періоду. Мета цієї роботи — виявити все те негативне, що було притаманне державно устрою Англії XVIII ст., поглибити уміння аналізу художнього твору і водночас набути елементів компетентное питань суспільного життя. http://shishman.ucoz.com/load/literatura/integrovanij_urok_cholovik_gora_jakij_vin/6-1-0-14

Ефективною формою розвитку комунікативних компетентностей учнів є інсценізація література текстів. Цей вид роботи сприяє розкриттю індивідуальності учня, збагачує його внутрішній емоційний досвід. Інсценізація —важливий елемент уроків за темами: «Літературна казка», «Байка у світовій літературі», Марк Твен. «Пригоди Тома Сойєра», О. Генрі «Вождь червоношкірих». Стало правилом, щодо підготовки і проведення уроків залучаю й учнів. Лише так вони відчувають себе співтворцями, а навчальний матеріал не залишає їх байдужими.

Стимулює розвиток літературознавчих компетенцій компаративний аналіз. Тому я доволі часто звертаюся до нього. Наприклад, працюючи над «Енеїдою» Вергілія, неможливо було обійтися без згадки про І.Котляревського; вивчаючи повість Г.Джеймса «Дейзі Міллер» проводили паралель з повістю І. Тургенєва «Ася» і повістю О. Кобилянської «Людина», http://shishman.ucoz.com/load/robotumoihychniv/prezentacija_k_man/8-1-0-28

Трагедію В.Шекспіра «Ромео і Джульєтта» з повістю Г. Щербаковой «Вам і не снилося», http://shishman.ucoz.com/load/robotumoihychniv/prezentacija_k_man/8-1-0-27

досліджую життєві і літературні парадокси звертаюсь до О.Кобилянської «Царівна» і М.Мітчелл «Знесені вітром».

Такий компаративний аналіз творів вітчизняного та світового письменства допоможе учням усвідомити цілісність світового літературного процесу і своєрідність нашої культури у ньому, краще засвоїти здобутки українських та зарубіжних письменників.

Необхідною умовою ефективного уроку є між предметні зв'язки, які не лише сприяють естетичному вихованню учнів, а й пробуджують інтерес до літератури, формують почуття прекрасного. Взаємозв'язок мистецтв набуває особливої ефективності за умови організації активного (проблемного, розвиваючого) та інтерактивного навчання. Порівняння творів різних видів мистецтв сприяє ство­ренню проблемних ситуацій, плідних для інтелектуально - творчого розвитку учнів.

Чимало уваги надаю використанню технічних засобів навчання. На уроках діти слухають музику, переглядають слайди, мультимедійні презентації та відеозаписи, https://youtu.be/7hniBkIMdD0 які допомагають проілюструвати проблемне питання уроку, а також намагаюсь ознайомити учнів з майстрами світового кінематографа. Кіноуроки стали традицією в моїй роботі. Також маю особистий кабінет в Learning Apps https://learningapps.org/user/Натали%20-Тата

Матеріали на сайті в категорії «література» і «російська мова», а також в анонсі блога (https://plus.google.com/115506064539307291414)

Перш ніж запропонувати дитині взяти участь у нестандартному уроці, треба створити своєрідний «архів», чи «банк даних», у якому була б зібрана велика кількість матеріалів, свідчень, часом суперечливих і протилежних суджень, бо соме вони допомагають школяреві виробити власну позицію, обрати те, що найбільше відповідає його особистості, щоб потім переконати в істинності своєї точки зору товаришів. Цей «архів» поповнюють як учителі, так і учні. Щоб легше було ним користуватися, матеріал доречно розкласти за темами в окремі папки.

В шкільному кабінеті створено відеотеку, яка охоплює програмовий матеріал з 5 по 11 клас; дидактичні мультимедійні матеріали видавництва «Грамота» з фотоматеріалами, репродукціями картин, скульптур, книг, таблиць, літературних диктантів, тестів; курси методичних рекомендацій, що мають вичерпні пояснення щодо тем і супроводжуються кадровим, аудіо – та відео супроводами, що збільшує візуальну обізнаність із екранізованими творами відомих письменників, народної творчості, художніми зображеннями думок великих поетів та правильність прочитання творів; тестових завдань для проведення самоперевірки засвоєних знань.

Створюючи уроки-майстерні, учням пропонується дійти до розуміння художнього твору через власне «я», через наявні образи, асоціації, почуття. Ще Ян Амос Каменський сформулював «золоте правило» дидактики: «Нічого немає в інтелекті, чого не було б у відчуттях». Саме через відчуття, асоціації розглядається твір у літературній майстерні.

Основні методи навчання - дослідницький та евристичний.

У майстерні навчаються головному: кожна людина незвичайна, вона цікава своєю несхожістю з іншими, відмінністю від інших. Учень не лише може, він має право помилятися, і ніхто його не каратиме за помилки.

Урок-майстерня має свій алгоритм:

1етап. "Гра" зі словом, спогадом, малюнком. Звернення до асоціацій дитини.

2етап. Робота з матеріалом. ("Демонстрація").

3етап. Співвідношення своєї діяльності з діяльністю інших. ("Соціологізація").

4етап. Нове бачення предмета. ("Розрив").

5етап. Самоаналіз, аналіз особистої думки. ("Рефлексія").

Обов'язковим є узагальнення, підбиття підсумків кожного етапу уроку. На етапі рефлексії найчастіше пропоную:

— знання за допомогою гранування;

— створити сенкан;

• закінчити речення: "Сьогодні на уроці я зрозумів...",
• "Від сьо­годні я...",
• "Образ
• допоміг висловити письменнику думку..."

Дана педагогічна діяльність зорієнтована на розвиток пізнавальної і творчої активності учнів шляхом поєднання різних моделей навчання: пасивного(учень «об’єкт »навчання), активного(учень - «суб’єкт»навчання), інтерактивного(учень і вчитель спів навчаються, взаємозбагачуються). Вона передбачає розвиток розумових здібностей особистості та творчого оволодіння нею знань, умінь, навичок; формування потреби у самопізнанні, самореалізації, самовдосконаленні, а також у взаємонавчанні та взаємовпливі; дотримання як класичних принципів навчання(системності, послідовності, наочності, доступності, цілеспрямованості), так і новітніх(емоційності, індивідуального підходу), http://shishman.ucoz.com/load/rosijska_mova/tvorcheskaja_masterskaja_urok_razvitija_rechi/7-1-0-16

Зауважу, що всі вище перелічені форми, методи і прийо­ми навчальної діяльності стають ефективними лише в тому разі, якщо вчитель враховує низку вимог, особливо ж таких, як вікові особливості учнів, їхні інтереси і запити, рівень підготовки класу в цілому, зміст і обсяг навчального матеріалу.

Я завжди задаю собі питання: «Як зробити урок цікавим і захоплюючим? Як розширити прагнення учнів до знань?». І, можливо, на деякі питання я можу дати відповіді. Я прийшла до висновку : впровадження в практику роботи ІКТ, дає мені змогу зацікавити учнів самостійним пошуком різних джерел інформації , розвивати їх творчі здібності, критичне мислення, вміння аргументовано, розлого й образно висловлювати свої думки, судження, оцінки.

Використання ІКТ сприяє тому, що за короткий час особистість спроможна засвоїти та переробити великий обсяг інформації. Саме тому, на мою думку, наочне подання інформації має велике значення під час усіх етапів уроку.

Мої напрацювання базуються на конкретних наукових і практичних досягненнях досвіду вчителів: Шуляр В.І. “Сучасний урок літератури: технологічні моделі»; «Стратегії літературної освіти школярів у системі профільного навчання» О.Пронкевич . Власні моделі уроків з використанням комп’ютерних технологій. Досвід учителів області, України.

Апробація досвіду. Апробацію здійснювала у різнорівневих класах Юр’ївської БЗОШ. Найкращих результатів вдалося досягти у класах з високим та достатнім рівнем навченості. Учні активно залучалися до роботи, навчилися користуватися різними джерелами інформації, працювати в команді, тобто прислухатися та допомагати одне одному. Зникла нервовість. Усі впевнено почувалися підчас виступів, захистів проектів, вміло та аргументовано обстоювали власну точку зору, навіть якщо вона не збігалася з думкою інших. І, як результат, учні нашої школи — активні учасники та переможці різноманітних конкурсів, конференції «Духовність, рідна мова, Батьківщина», та призери районних олімпіад і Всеукраїнського конкурсу «Лицарі українського романтичного світосприйняття», захисту науково-дослідницьких робіт МАН.

У класах із середнім рівнем навченості теж помітні зрушення. Школярі навчилися користуватися різноманітними літературознавчими джерелами, прислухатися до роздумів однолітків, аргументовано будувати відповіді. Із задоволенням беруть участь у різноманітних шкільних конкурсах, вікторинах, проектах, використовують в підготовці Learning Apps. В учнів з'явилося почуття відповідальності за результати роботи в команді.

Що стосується класів з низьким рівнем навченості, то значних зрушень не було досягнуто. Діти не хотіли активно долучатися до роботи, віддавали перевагу репродуктивним видам діяльності. Хоча в деяких учнів відбулися зміни в сприйнятті матеріалу, вони не лише відтворювали його, а й змінювали, додаючи своє судження, своє бачення.

Труднощі в роботі: за наявності сучасних інформаційних комп’ютерних технологій, методик вивчення літератури рівень забезпечення кабінету світової літератури електронними підручниками ще недостатній. Ще одна проблема — це закомплексованість наших дітей, неготовність брати на себе відповідальність за вибір.

Цю проблему допомагають розв’язати інноваційні технології, вони сприяють вихованню, культивують творче мислення.

Список використаних джерел

1. Гін А. Безкровна атака: Технологія проведення навчального мозкового штурму / А. Гін // 3авуч(Перше вересня).– 2000. – № 8. – С.7-8.
2. Дементієвська Н.П. Комп’ютерні технології для розвитку учнів та вчителів / Н.П. Дементієвська , Н.В. Морзе // Інформаційні технології і засоби навчання: Зб. наук. праць / За ред. В.Ю.Бикова, Ю.О.Жука. – К.: Атака, 2005. – С. 76 – 95.
3. Довідник учителя зарубіжної літератури/[Авт.-упоряд. В.Л.Федоренко].- Х.: Веста: Ранок,2006.-384 с.
4. Зарубіжна література. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів 5-12 кл. / За ред. Д.С. Наливайка. - К.:Перун,2005.-112 с.
5. Ісаєва О. Інтерактивні форми та види робіт при вивченні зарубіжної літератури в школі / О. Ісаєва // Всесвітня література та культура в навч. закладах України. – 2002. – № 3. – С.53-55.
6. Мартинець А. М. Нові педагогічні технології: інтерактивне навчання / А. М. Мартинець // Відкритий урок. – 2003. – №7-8. – С.28-31.
7. Півень Л. М. Активізація пізнавальної діяльності школярів шляхом використання інтерактивних методів навчання / Л. М. Півень. – Миколаїв: 2003.– 36 с.
8. Пометун О. Сучасний урок: інтерактивні технології навчання : [наук.-метод. посібник] / О. Пометун , Л. Пироженко . – К. : А.С.К., 2004. – 192 с.
9. Сиротенко Г. О. Сучасний урок: інтерактивні технології навчання / Г. О. Сиротенко. – X. : Основа, 2003. – 80 с.
10. Токмань Г. Сучасні навчальні технології та методи викладання літератури / Г. Токмань // Дивослово. – 2002. – №10. – С. 39-45.
11. Шуляр В.І. Методика літератури : Інтерактивне навчання. Тлумачення понять/ В.І. Шуляр //Зарубіжна література в школах України. - 2005. - № 8. - C. 56-58.

Матеріали розміщені на персональномусайті http://shishman.ucoz.com/