| Главная » Файлы » Література |
| [ Скачать с сервера (187.5 Kb) ] | 03.16.2017, 0:29 AM |
Майстер-клас Тема уроку: Елеонор Портер «Полліанна». Щирість, мужність і оптимізм героїні твору, її вплив на життя міста. Полліанна та її друзі.
Мета уроку: навчальна: допомогти учням усвідомити істини, що утверджує автор через образи своїх героїв; розвивальна: прослідкувати зміни в характерах персонажів, аргументуючи свою думку прикладами і цитатами; виховна: виховувати почуття відповідальності за свої вчинки і за їх наслідки, прагнення до самовиховання та самовдосконалення.
Тип уроку: комбінований
Якщо доля подає вам лимон, постарайтесь зробити із нього лимонад. (Дейл Карнегі) Не треба гудити людей за їхні вади – радше вкажіть їм на їхні чесноти (Елеонор Портер)
Хід уроку
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ І. Мотивація навчальної діяльності. Оголошення теми й мети уроку Вступне слово вчителя Учні читають на дошці вираз англійською мовою, перекладають його. «Кожний день не може бути гарним, але щось гарне є у кожнім дні». Ми з вами уже познайомилися із дівчинкою Поліанною. Тож сьогодні на уроці ми спробуємо, працюючи і далі над твором «Поліанна» Еліонор Портер, американської письменниці прослідкувати, як маленька героїня твору уміла це робити. Якщо Полліанна стикається з труднощами, вона не звертається за допомогою, а намагається вирішити проблему самостійно. Вона відкрита до тих, з ким зводить її доля. Головною героїнею твору є дівчинка, але довкола неї багато дорослих із досить непростими долями, тому на уроці ми розглянемо, який вплив мала Поліанна на жителів міста, розберемося в питаннях, які хвилюють людей: Чи може людина змінити своє життя? Від чого залежить щастя людини? Від грошей, від положення в суспільстві, від оточуючих, чи від внутрішнього стану та самого бажання бути щасливим? (Озвучення мети). ІІ. Актуалізація опорних знань 1. Літературний диктант «Імена»
Що можна сказати про жителів міста? Що у них спільного? До кого з них приїжджає Поліанна? Чому? 2. Робота з епіграфом. Що для вас означає слово РАДІСТЬ? Скласти асоціативний ланцюжок. Використовуючи український алфавіт, розшифрувати: Слово, яке в сучасній англійській мові означає щиру і веселу людину, невиправного оптиміста. 20, 19,16,16, 12, 1, 18, 18, 1 («Полліанна»)
Б) Скласти сенкан (ІІ група) в зошитах Полліанна Мудра і весела Живе, радіє та допомагає Усім грати у радість Оптиміст. В) Анкета героя твору(ІІІ група)
III. Формування нових знань, умінь і навичок. 1. Тренінгова вправа « Нумо, люстерко, скажи..». Подивіться на себе в люстерко й скажіть, чи задоволені ви своєю зовнішність? Чи хотіли б ви дещо змінити? 2. Вправа «Портрет» Полліанна - Чи гарна дівчинка? ( Ні. Руда, має ластовиння на обличчі, якого соромиться) - Яка доля цієї дівчинки ( На її долю випало багато випробувань. Вона залишилася сиротою, згодом отримала тяжку травму хребта й була прикута до ліжка) - Що ж допомогло їй здолати такі тяжкі випробування? ( Гра в радість) Жителі містечка - Кожен із нових знайомих Полліанни мав певні проблеми. Що не подобалось Ненсі в собі? (ЇЇ ім’я) - Від чого страждала місіс Сноу? (Від самотності, розчарування в житті через хворобу) - Найбагатший житель містечка, містер Пендлтон, теж мав свої негаразди. Що хотілось би йому виправити у своєму житті? - Чи став Джиммі щасливим? 3. Дидактична гра «Упізнай героя!». Умови гри. Учні мають назвати героя за його портретом.
- Отож, як бачимо, кожен, навіть дорослий, має певні проблеми. Часто такі проблеми руйнують ціле життя, якщо вчасно не взятись за їх виправлення.
Правила життя Полліанни. Завдання для роботи в групах (випереджальне домашнє завдання: виписати цитати, прослідкувати зміни в характерах героїв). Розповіді «героїв» твору. Розгадавши ребус, ви дізнаєтеся, яке слово часто вживала Полліанна, говорячи про свої стосунки з оточуючими. (Любов)
Результати учнівських досліджень впливу Полліанни на мешканців міста.
(Завдання для I групи: міс Полі Гаррінгтон на початку твору. Міс Полі Гаррінгтон після приїзду небоги) (Цитатний матеріал) «…їй ніколи не вдасться догодити цій жінці…» «… господиня – строга жінка з суворим обличчям… не усміхалась». «…оскільки мені випало мати сестру, котра через свою глупоту одружилася і привела дітей у світ, де й без них вистачає клопоту. І тепер я повинна хотіти опікуватися ними? робитиму все, що належить». «… їй сорок, і вона сама як перст на цілому світі». (Ненсі) «Казала, що не вважає себе самотньою. Що любить самотність і тишу. І ось тепер!..» (Ненсі) «– Поліанна... Це ж треба було вигадати таке ім'я!» « Це почалося, відколи вона посварилася зі своїм коханим». «…вона відірвала очі від книжки і простягла дівчинці руку з таким виглядом, начебто кожен її довгий холодний палець був уособленням почуття обов'язку». «… ви виглядали так гарно, що я кинулася вниз, щоб обійняти вас…». ( Поліана). «І я вважаю своїм обов'язком купити тобі все необхідне, щоб тобі не соромно було з'являтися на людях». «…вона розпружилася, як людина, що ступила на тверду землю після ходіння по щойно застиглій вулканічній лаві». «Відколи дівчинка оселилася в домі, міс Полі раз по раз робила несподівані й дивовижні речі, чинила щось зовсім інше, ніж намірялася перед тим». «Міс Полі лишилася у вітальні. Спочатку відчула незрозумілий неспокій, а потім – радість... з казна-якого приводу». «Адже вона взяла мене! А тоді Флаффі і Баффі, коли в них не було нікого, хто б їх любив, і їм не було де жити, а це ж лише кошеня і песик». (Поліана) «– Боже, яке у вас чудове волосся, – туркотіла Поліанна». «Вона (Поліанна) побачила обличчя – не юне, це правда, – але воно світилося збентеженням і здивуванням. Очі блискали.» «…я просто не можу лишити тітоньку Полі, особливо зараз». (Поліанна). «Від вікна, де тепер стояла міс Полі, долинув здушений плач». «Любов, міс Полі усвідомила це зі щемом у серці. І вона зрозуміла ще одне: без Поліанни її майбутнє ввижалося зовсім безрадісним». Мені 40 років, я живу в великому будинку. У мене було спокійне налагоджене життя. Я вважала свою сестру Дженні зрадницею. І ось цей лист. Почуття обов’язку змусило мене взяти до себе доньку моєї померлої сестри. Спочатку Полліанна мене дуже дратувала, тому що приносила клопіт, порушувала тишу. Але з часом я дуже прив’язалась до цієї непосидючої, щирої і веселої дівчинки. Я навіть не зрозуміла, коли змінився мій характер, але мені це подобається. Полліанна змусила мене полюбити життя, переступити через гординю. Полліанна змінила мою долю. Я шаслива – поряд зі мною улюблена племінниця Полліанна і мій коханий – доктор Чилтон Запитання: Доведіть, що жити поряд з такою людиною непросто. Що зрозуміла міс Полі?
(Завдання для II групи: Джиммі Бін ) (Цитатний матеріал) Мені щойно минуло 10 років. Торік я жив у сиротинці.Але нас таких там було багато і тому їм за мене голова не боліла. І я пішов звідти. Я хотів мати власну домівку, ну звичайну, щоб була мама, а не доглядачка. Як є домівка, то є й родичі, а в мене нікого не було. Завдяки Полліанні у мене з’явився батько, якого я люблю. Тепер ми щаслива сім’я. Запитання: Що зробила Полліанна для хлопчика Джиммі? 3. Скласти розповідь про події від імені містера Пенделтона. (Завдання для III групи: Містер Джон Пенделтон) (Цитатний матеріал) «Чоловік був завжди вбраний у довгий чорний сюртук та шовковий циліндр, – цього інші чоловіки не носили». «Чоловік різко зупинився. Обличчя йому викривила злість». «– Послухай, дівчинко, давай домовимося раз і назавжди, – роздратовано мовив він. – Мені є про що думати, крім погоди. Я ніколи не звертаю уваги на те, світить сонце чи ні». «– його обличчя погарнішало». «Відтоді чоловік завжди сам заговорював до Поліанни, і частіше за все перший звертався він. Зазвичай він просто вітався». «– Але він ніколи ні з ким не розмовляє, він мовчить роками… Це – Джон Пендлтон. Він живе сам у величезному будинку на Пендлтонському пагорбі. Він відмовляється від послуг кухарки, тому щодня тричі на день ходить їсти до готелю.». (Ненсі). «В душі ви не такий». (Поліанна). «Губи чоловіка мимоволі розтяглися в усмішку. Я зовсім самотній, і ти мені потрібна». «Чоловік стиха засміявся. Поліанна здивовано повернулася до нього, бо сміх був більше схожий на схлипування». «Це було раніше, доки ти не навчила мене своєї гри. Тепер я навіть радію, що за мною доглядають». «… я нікого не любив і мене ніхто не любив, а мені ж іще шістдесят не переступило. І ось одного дня в моєму житті з'являється маленька дівчинка, схожа на ті призматичні підвіски, які тобі так подобаються. І вона затанцювала вогниками в моєму житті і осяяла мій похмурий старий світ пурпуровими, золотими, яскраво-червоними іскрами свого щастя. ». «– Я хочу передати Поліанні кілька слів, – сказав він. – Скажіть їй, будь ласка, що я бачився із Джиммі Біном і що збираюся взяти його до себе. Тепер їй буде з чого порадіти. Я маю намір усиновити хлопчика». Я дуже багата людина. У мене великий будинок. Колись, дуже давно, я кохав Дженні, матір Полліанни, але вона поїхала з іншим. З тих пір я живу один, ніщо не радує мене, навіть моє багатство. З появою Полліанни, дівчинки-веселки, моє життя змінилося. Я зрозумів, що скравжня домівка неможлива без руки й серця жінки та присутності дитини. Я дуже хотів, щоб Полліанна переїхала жити до мене, та вона любить свою тітку Поллі і не хоче залишати її. Але саме Полліанна вмовила мене всиновити сироту Джиммі Біна. Я прив’язався до хлопчика, як до рідного сина. У нас справжня сім’я. Завдання: На що перетворився будинок Пендлтона, коли він взяв до себе Джиммі.
(Завдання для IV групи: Місіс Сноу) (Цитатний матеріал) « Місіс Сноу бідна, хвора й належить до тієї ж парафії, що й міс Полі». «– Якби тільки людям не було її шкода, жодна душа й раз на день не навідалася б до неї, така вона уїдлива». (Ненсі) «На думку місіс Сноу, в житті все відбувається неправильно, навіть дні тижня ідуть не так». (Ненсі). «А мені ніхто не казав, що ви така гарна». (Поліанна). «– Я ж не збираюся усе життя пролежати в темряві лише тому, що я недужа». «…вражена Міллі побачила сльози на зів'ялій щоці». «…сказала, що дуже рада, що Поліанна принесла їй саме холодець із телячої ніжки, бо саме цього холодцю їй сьогодні найбільше хотілося». «…моя мати вже інша. Але я хочу, аби міс Поліанна знала, наскільки вона змінилася. І я також. ».(Міллі). «–Але тепер вона дозволяє мені піднімати штори… Навіть почала в'язати всячину: дитячі посторонки і ковдрочки для шпиталів та ярмарків. Вона так цим захопилась!.. і радіє, що може це робити» (Міллі). Я хвора жінка, у мене параліч ніг. Мені дуже прикро, усі люди можуть ходити, а я немічна, повинна лежати в ліжку. Я дуже сердилась. Не дозволяла відчиняти вікна, щоб не бачити щасливих людей. З появою Полліанни моє життя змінилося. Вона навчила мене «грати в радість». Спочатку це мене дратувало. Але поступово я полюбила цю веселу дівчинку, дозволяла їй розчісувати своє волосся, робити зачіски. Я навіть почала працювати. Зараз я в’яжу одяг для дітей з притулку. Я дуже рада, що у мене здорові умілі руки, і що можу бути комусь корисною. Завдання: Доведіть, що в кінці твору - це вже зовсім інша людина. (Завдання для V групи: лікар Чилтон) (Цитатний матеріал) «– Я знаю, але ви ж допомагаєте – хіба не так? – і ви раді допомагати людям. Тому ви сповнені найбільшої радості!» (Поліанна). «Лікар жив самотою: у нього не було дружини, а домівкою був двокімнатний офіс у пансіонаті. Він дуже любив свій фах. І зараз, дивлячись у сяючі очі Поліанни, він відчув, як чиясь рука з любов'ю лягла на його голову, благословляючи. І він знав, що відтак ні важка праця, ні безсонні ночі не змусять його забути цей захват, що прилинув до нього з очей Поліанни». «– Нехай Бог благословить тебе, дівчинко, – зворушено сказав він. І потім з відкритою усмішкою, яку знали й любили його пацієнти, додавав:– Гадаю, ковток цих зміцнюючих ліків, потрібний не лише пацієнтам, а й лікареві!» (Лікар Чилтон). «– Дитинко, ти навіть не уявляєш, що сьогодні завершила найрадіснішу справу в своєму житті!» Завдання: Яку роль в житті лікаря відіграла Полліанна? (Завдання для VI групи: Пол Форд) (Цитатний матеріал) «–самі скандали, заздрощі та чвари. Він переконував, благав, звинувачував, картав, ігнорував, зрештою, палко і з надією молився. Але сьогодні він змушений був визнати, що усі його зусилля звелися нанівець». «Священник поволі витяг з кишені нотатки до наступної недільної промови. Замислився над ними. Губи потоншали, надавши йому суворого вигляду, й він голосно, з почуттям почав читати: «Біда вам, книжники і фарисеї, облудники, бо ви зачиняєте людям царство небесне, бо й самі ви туди не йдете, і тих, хто хоче увійти, не пускаєте!» «Священник повільно згорнув нотатки й сховав їх назад до кишені. Тоді зітхнув, наче застогнав». «– Так, і всі вони закликають радіти й звеселятися. Тому тато й назвав їх «радісними текстами». (Поліанна) «– О! – на обличчі священника з'явився дивний вираз. Його погляд мимоволі зупинився на нотатках, які він тримав у руках... «Біда вам, книжники й фарисеї, облудники»... «Людям потрібне заохочення. їхню природну опірність треба зміцнювати, а не послаблювати... Люди випромінюють те, що у них в думках і на серці. Якщо людина добра і обов'язкова, її сусіди незабаром це відчують. Але якщо людина ганьбить, супиться і критикує, сусіди відплатять тим же, ще й додадуть. Якщо ви шукаєте погане, чекаєте на це, то ви його знайдете. Але якщо знаєте, що знайдете добро, – матимете його». «Наступної неділі проповідь преподобного Пола Форда стала справжньою сурмою: «Радійте в Бозі та звеселяйтесь, праведні, втішайтеся усі правдиві серцем». Завдання: Чим проповідь Пола Форда стала для людей? Як ви думаєте, чому? (Завдання для VII групи: Місіс Бентон) (Цитатний матеріал) «– Передайте їй, будь ласка, що я... що я тепер ношу ось це, – вона торкнула блакитний бант на шиї… додала: – Ваша дівчинка так довго вмовляла мене вдягнути хоч щось кольорове, і я подумала... їй буде приємно дізнатися, що я теж почала гратися в її гру. Вона мені казала, що Фредді, напевне, було б приємніше бачити мене такою. Ви знаєте, мій Фредді – це все в моєму житті. А решта...». Завдання: Якою порадою Полліанни скористалася місіс Бентон? Проблемного питання: Чи скористалася порадою Дейла Карнегі і Елеонор Портер Полліанна, змінюючи відношення до життя жителів міста? Завдяки чому Полліанна змінила світ навколо себе? Висновок. Ясним сонечком входить Полліанна в похмурі будинки, і їй вдається пом’якшити, здавалось би, зовсім скам’яніли серця. Люди стають добрішими, людянішими, починають усвідомлювати мету свого існуввання. Полліанна стала для жителів міста путівником, рятівником і ангелом, який навчив бачити хороше в усьому, навіть у поганому. Научила всіх радіти життю! Отже, Е. Портер стверджує, що людина може сама змінювати своє життя на краще. Тільки для цього вона повинна внутрішньо мінятися, наповнювати своє серце добром і турботою, виявляти любов і милосеодя до ближніх. V. Закріплення знань, умінь та навичок. Перегляд відео до твору в Ютюбі https://youtu.be/7hniBkIMdD0 Літературна гра. Користь «гри в радість». Герої до зустрічі з Полліанною і після. Виконання завдання в LearningApps http://learningapps.org/3133228
VI. Домашнє завдання. Після виходуу світ книги про Полліанну , у Америці були створені клуби Полліанни. Пропоную створити такий клуб і у нашому селі. Звичайно, у цій справі потрібна й ваша допомога – намалюйте запрошення для усіх бажаючих та висловіть свої судження « Як би змінилося наше село, якби у ньому жила Полліанна V. Підсумки уроку Інтерактивна вправа «Мішень» Наскільки близько до душі стала вам героїня роману Е.Портер «Полліанна» Використана література 1. Е.Портер. Поліанна. К.: Школа, 2004. 224 с. 2.Загоруйко О.Я. Світова література ( за підручником Волощук). Серія Мій конспект, 5 клас. «Основа», 2013с. 87-94. 3. Кулєшова Л. Художні засоби розкриття образу Полліани. «Всесвітня література в сучасній школі» №1, 2014. | |
| Просмотров: 4186 | Загрузок: 40 | | |
| Всего комментариев: 0 | |